Бучацька ратуша

Бучацька ратуша

Бучацька ра?туша — унікальна пам'ятка архітектури середини 18 століття в м. Бучач. Зведена в 1751 р. у стилі бароко. Архітектор Б. Меретин, скульптор І.-Г. Пінзель.

Розташована в нижній частині міста посеред невеликого майдану, гармоніює з ландшафтом, вирізняється чітким окресленням об'ємів і досконалістю пропорцій. Споруда має яскраво виражену вертик.-центр. композицію вежового типу. На 2-поверховий куб. об'єм спирається 2-ярусна вежа з великими вікнами. Пластику стін підкреслюють пілястри, крок і кількість яких неоднакові: на головному фасаді — 6, на задньому — 5, на бічних — по 4; вони закінчуються капітелями корінфського ордеру і значно урізноманітнюють площину фасадів. Архітектурні форми позначені вишуканою, плинною пізньобароковою пластикою. Троє дверей нині — нижче від рівня майдану (культурний шар за 250 років піднявся на 1 м). Головий фасад ратуші повернутий до заходу, на його фронтоні — картуш із родинним гербом «Пилява» фундатора ратуші М. Потоцького. На фігурному щиті з перехрещеними військовими атрибутами — напис «М. Р. 8. К.» («Микола Потоцький — староста Канівський»). Внутрішній простір поділений на 12 залів; поверхи з'єднані гвинтовими сходами. За скульп. оздобленням та органіч. синтезом мист-в Б. р. не має аналогів в арх-рі України 18 ст. Початково фасад прикрашали 14 фігур; образи взяті з біблії й античної міфології. 

Скульптури відзначаються експресією пластич. мови та динамізмом композиції; тесані з цільного каменя-вапняку, подекуди є вставки. Частина їх загинула під час пожежі 29 липня 1865, кілька півфігур-каріатид під балконами на фасад. стіні знищені в серед. 1950-х. Збереглися 9 статуй (усі пошкоджені): композиції (вис. 195 см) «Геракл роздирає пащу Немейському левові», «Геракл убиває Лернейську гідру», монументальні статуї бога морів Посейдона та юнака Давида — переможця велетня Голіафа й ін. Нині львівські скульптори під кер. Д. Крвавича виконують копії статуй; вони займуть місце на ратуші, оригінали зберігаются у музеї.

До 1847 на верхньому ярусі вежі був годинник; 2002 його відновили. В 19 столітті на 1-у поверсі розміщалися повітове староство та рада. Після 1920 будівлю віддали під житло та крамниці. 1982—92 в ній діяли істор.-краєзн. музей і дит. художня школа. 1988-89 ратушу реставрували, тоді ж добуд. дерев'яну вежу.